IT компанія «Astwellsoft»

Створення сайтів у Язловець

Розробка веб сайтів будь-якої складності з індивідуальним підходом до кожного замовлення.

Язловець (в 1947–1991 — Яблунівка, пол. Jazłowiec) — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області, центр сільської ради, якій також підпорядковано села Броварі, Новосілка та Пожежа. У зв'язку з переселенням мешканців село Кодуби зняте з облікових даних. Населення — 617 осіб (2007). Через пролягає автодорога Т 2016.

Поблизу є ботанічні пам'ятки — Язловецькі діброви[2].

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

За легендою, першим жителем був Ясько-ловець з дружиною в часи литовсько-татарських сутичок за Поділля. Знаходилось у XIV ст. на торговому шляху зі Львова на Молдавію. Язловцем володіли поки що невідомі шляхтичі, від яких, після одруження Теодора Бучацького з представницею цього роду Катажиною, поселення стало власністю магнатів Бучацьких. Теодор Бучацький став дідичем Язлівця близько 1436 р., поселення отримав як посаг дружини Катерини (Катажини). Близько 3 лютого 1436 р. надав фундуш (гроші та майно) для утримання костелу св. Марії Маґдалини в Язловці, зокрема, село Незброди (тепер Жнибороди).[3] а Теодор Бучацький став підписуватись Теодор з Бучача Язловецький, які розбудували там замок. 23 червня 1461 р. у Кракові король Казимир IV Яґеллончик скасував (зніс) ярмарок у місті.[4] 27 березня 1469 р. у Львові суддя Пйотр з Браниць задовольнив скаргу королівського прокуратора Миколая Ґжимали (Гримали), в якій він вимагав скасувати мито, яке збиралось дідичем Міхалом Язловецьким в Язловці.[5] У суботу 4 липня 1467 р. сини Теодора Б.-Я. Міхал та Ян в Язловці видали грамоту, якою підтвердили та примножили фундуш батька для костелу св. Марії Маґдалeни.[6] XVI ст. містечко з правом ярмарку, який став одним з найбільших на Поділлі. Язловець мав численну вірменську колонію.

З 1441 року в Язловці вже була фортеця (див. «Язлівецький замок», сьогоднішні руїни походять з часів перебудови замку у 1575 р., яку здійснив дідич Єжи (Юрій) Язловецький). У 30-х роках ХХ століття на території Язлівецького замку проводить дослідження архітектор Богдан Ґеркен. Згодом виходить його монографія з докладним аналітичним матеріалом, з визначеними етапами розвитку, з порівняльним аналізом у контексті Європи та регіону.[7]

У середині XV ст. Язловець був значним торговельним центром. Економічний розвиток міста зумовлювався зручним ґеоґрафічним розташуванням — сприяв торгівельний тракт «Вія Реґія», який сполучав Львів з Молдавією.[8] 1519 року містечко отримало підтвердження маґдебурзького права та можливість проводити ярмарок на день св. Катажини, надані королем Сиґізмундом І Старим на прохання тодішнього дідича Миколая Сенявського — другого чоловіка вдови Теодорика Язловецького (молодшого).[9] 1523 р. король Сиґізмунд І Старий надав привілей на відновлення ярмарку на день св. Марії Маґдалини; місто належало до Подільського воєводства, Червоногородського повіту (до 1772 р.). 1548 р. новий дідич — кальвініст Єжи Язловецький — призначив пробощем (католицьким парохом) ксьондза Хжонстовського, свого капелана-кальвініста; на Різдво 1549 р. пробощ оголосив парафіянам, що від цього дня костел стає кальвінським збором.[10]

Візи в США
Створення веб сайтів у Язловець

Ми розробили

1500+ проектів